ЖИТТЯ, ПРОЖИТЕ З ПРАЦЕЮ І ДОБРОМ

20 січня свій поважний ювілей відзначає Матвієнко Варвара Іванівна - жінка, чия доля є прикладом витримки, працелюбності та щирої любові до життя.

За дорученням голови громади Анатолія Боярчука до ювілярки завітали представники громади та побажали їй міцного здоров’я, душевного спокою, родинного тепла та ще довгих років життя під мирним небом України.

Варвара Іванівна народилася 20 січня 1931 року в селі Бочечки Конотопського району. Її дитинство було важким і сповненим випробувань: із малих років довелося тяжко працювати, рано подорослішати та навчитися відповідальності за кожен прожитий день.

У 1953 році вона вийшла заміж і переїхала до села Попівка, з яким назавжди пов’язала свою долю. Саме тут минули її трудові роки, наповнені щоденною працею в колгоспі, де Варвара Іванівна працювала різноробочою аж до заслуженого відпочинку.

Найбільшим багатством ювілярки завжди була і залишається родина. Вона виховала двох доньок, має трьох онуків, трьох правнуків та одного праправнука. Нині проживає в родині доньки, оточена турботою, теплом і повагою близьких.

Протягом усього життя Варвара Іванівна займалася пошиттям одягу, вправно вибивала рішельє, вкладаючи у свою роботу майстерність і душу. Навіть у поважному віці вона не залишилася осторонь подій сьогодення — допомагала Збройним Силам України, шиючи рукавиці для наших захисників.

Особливу радість їй і нині приносять квіти та робота в саду, які є справжнім джерелом спокою і натхнення.

Життєвий шлях Варвари Іванівни — це історія про силу духу, відданість праці та щире серце, яке й сьогодні зігріває родину й громаду добрими справами.