«Є люди, чиє життя до війни було про музику.

Про сцени, інструменти, учнів, улюблену справу. А потім звичний світ змінюється.

Олександр Іванов – молодший сержант, командир взводу РЕБ, ветеран війни.

Людина, яка свого часу мріяла зовсім про інше життя.

Олександр народився в Бурині, навчався у першому міському ліцеї.

З дитинства обожнював музику і творчість.

Випускник Сумського державного педагогічного університету, лауреат міжнародних музичних конкурсів.

Свого часу працював викладачем у музичній школі, очолював колектив народних інструментів.

Його життя нерозривно було пов’язане з музикою. З тією особливою тишею перед першою нотою, з репетиціями, виступами, учнями та людьми, яких об’єднує мистецтво.

Пізніше Олександр змінив роботу й почав працювати кур’єром «Нової пошти».

Здавалося, попереду – звичайне мирне життя, робота, родина, плани.

Але настав 2022 рік.

У червні того ж року Олександр, не вагаючись, став на захист України.

А вже в лютому 2023 року вирушив на Схід.

Вугледар, Мар’їнка, Новопавлівка, Херсон, Вовчанський напрямок – географія його військового шляху сьогодні говорить сама за себе.

Війна стала для нього часом постійного навчання й опанування нових навичок.

Спочатку – мінометна справа.

Згодом – робота оператором дронів. Сьогодні він командир взводу РЕБ.

За цей час змінилося багато чого.

Змінився сам Олександр. Але, мабуть, найважливіше – війна навчила його ще гостріше цінувати те, що раніше могло здаватися звичайним: Батьківщину, родину, життя.

Коли запитуєш, чи шкодує він про свій вибір, то відповідь проста і дуже людська: втомився – так. Шкодував – ніколи.

За службу та захист України Олександр нагороджений відзнакою Президента України «За оборону України» та «Золотим Хрестом». А коли мова заходить про майбутнє, він не будує далеких планів.

«Про плани на майбутнє зараз не думаю. Головне – Перемога, а завтра буде новий день».

Можливо, саме в цих словах – його сьогоднішнє життя.

Людина, яка колись навчала інших музиці, сьогодні захищає можливість для цієї музики звучати. Для того, щоб діти могли вчитися, родини – бути разом, а над українськими містами знову була тиша, у якій можна почути не вибухи, а музику.

ОЛЕКСАНДР ІВАНОВ. Наш земляк. Захисник. Герой, який має ім’я.

Герої мають імена. Називаймо їх.

Розповідаймо їхні історії.

Історія зі слів захисника записана ТЕТЯНОЮ МАШИР в межах інформаційної кампанії, присвяченої Дню захисників і захисниць України».